Ми і школа   

Ваш малюк дорослішає з кожним днем. Уже зовсім скоро ви віддасте його до школи. Але вам, як і раніше, прийдеться терпляче вислуховувати дитину та піклуватися про неї, думати про поширення сфери її розмовної практики. Тож, особливо в цей період, треба допомагати малюку всім, чим тільки можна.

Не завадило б, наприклад, і налагодити та підтримувати зв'язок з учителем вашої дитини. Навчання в школі додасть свій вклад у розвиток і збагачення її мови та допоможе вам розвинути всі потенційні можливості малюка. Але пам'ятайте: основа виховання закладається не в школі, а вдома, в сім'ї.

Батьківська турбота може стати чудовим і захоплюючим заняттям - адже ви ліпите з малюка майбутнього дорослого, все життя якого в певній мірі буде визначатися тим, чому він навчився у дитячі літа, так би мовити, на руках і колінах батьків.

Секрети виховання дітей дошкільного віку

    У дитини дошкільного віку буквально все викликає неабиякий справжній інтерес. Вона дуже цікава та задає багато питань, вимагаючи негайної відповіді. Всі спроби відмахнутися від дитини, посилання на зайнятість, неправильні пояснення, завідомо неправдиві версії можуть привести до сумних результатів.

     У цьому віці малюк продовжує бути невтомним дослідником. Батьки не повинні постійно спиняти, осаджувати його та все забороняти. Дитина може стати боязкою, полохливою та почне хитрувати. Наприклад, у відсутність батьків вона буде брати речі крадькома. Але погано, коли дитині все дозволено. Вона знає, що варто їй заплакати, як вона отримає бажану річ.

     У цьому віці дітей необхідно не тільки постачати потрібними речами, але й розташовувати предмети так, щоб користуватись ними було зручно. Особливо потрібні іграшки, що поширюють пізнання. Підбирати іграшки та ігри слід з урахуванням віку та індивідуальних інтересів дитини.

     Діти дуже люблять слухати казки, розповіді. Вони займають малюка більш, ніж читання вголос. Під час розповідей налагоджуються порозуміння та близькість між розповідачем та дитиною. Поступово змінюється характер взаємовідносин її з дорослими, продовжується формування багатьох соціальних норм і трудових навиків. Дитина проходить величезний шлях пізнання й до кінця дошкільного періоду вона здатна приступити до занять у школі.

Завдання батьків - постійно піклуватися про вироблення у малюка моральних норм поведінки, звичок, уміння зосереджено трудитися, виконувати відповідні віку обов'язки.  

     Батьки тільки завжди повинні пам'ятати, що вимогливість без любові - це жорстокість, що породжує протест. Якщо ви щось вимагаєте від дитини, то домагайтеся виконання, щоб вона знала, що так чи інакше їй доведеться виконати ваш наказ (це навчає слухняності, що виключає конфлікти).

Трудіться разом із дітьми, щоб вони почували себе потрібними й бажали наслідувати вас. Найнудніше заняття потрібно зробити цікавим, щоб дитині хотілося його виконати. Вміння трудитися в колективі змушує зважати на думку інших, що також усуває конфлікти. Це дуже важливо для дитини при підготовці її до школи.

Учіть дітей і допомагайте їм переборювати труднощі. Учіться й самі слухати дітей, чути їх і говорити з ними, тоді ви будете в курсі подій їхнього життя, тобто завжди зможете прийти їм на допомогу.

Що повинен уміти майбутній першокласник

       Рівень підготовки до школи майбутніх першокласників їхніми батьками вдома, в сім'ї доволі різний.  З одного боку, деякі батьки дітей, які йдуть до школи у шість років, вважають, що їхніх малят ще зарано навантажувати дошкільною підготовкою вдома. Мовляв, не треба полишати малюків дитинства, бо все одно прийде час, коли вони підуть учитися до школи і все наздоженуть. Тому зараз їм зовсім необов'язково вміти читати, писати та лічити. Мовляв, якщо малята будуть усе це вміти робити ще до школи, то тоді в ній таким дітям стане нецікаво вчитися.

        З іншого боку, свою особисту думку із цього приводу мають учителі зі стажем у початкових класах, які кажуть, що багато малюків приходять у школу дуже добре підготовленими, тобто батьки навчають дітей усього, чого тільки можна. Голови першокласників переповнені потрібною і непотрібною інформацією. Дітей навчають писати в прописах, домагаються від них швидкого читання. Нічого гарного в такому підході немає, але...

      Ніхто з батьків не погодиться привести свого малюка в клас, де всі діти читають, пишуть і лічать, а їхня дитина - не вміє. Тому варто віддати перевагу розумній підготовці. Коли й дитині буде цікаво, і зайвого нічого немає. Для цього треба тільки дещо знати і вміти. Для зразка приведемо приблизний перелік необхідних знань і вмінь малюка шестирічного віку.

Отже, буде добре, якщо ваша дитина перед вступом до школи знатиме:

- своє прізвище, повне ім'я та по батькові;

- свою дату народження;

- свою домашню адресу;

- своє місто та його головні визначні пам'ятки;

- назву країни, в якій дитина живе;

- пори року (їхню послідовність, місяці, основні прикмети кожної пори року, загадки й вірші про пори року);

- назви свійських тварин, їхніх дитинчат;

- назви видів транспорту (наземний, повітряний, водний);

- назви одягу, взуття і головних уборів;

- назви овочів, фруктів і ягід;

- назви зимуючих і перелітних птахів;

- назви геометричних фігур;

- назви домашніх меблів;

- назви кухонного посуду та столових приборів;

- назви найбільш простих харчових страв;

- назви предметів особистої гігієни.

Буде добре, якщо ваша дитина перед вступом до школи вмітиме:

- вільно орієнтуватися в просторі та на аркуші паперу;

- послідовно переказувати прослухану розповідь, складати її за картинкою, запам'ятовувати та називати;

- розрізняти голосні й приголосні звуки;

- ділити слова на склади (за допомогою ударів, за кількістю голосних звуків);

- визначати кількість і послідовність звуків у словах, наприклад: будинок, рука, суп;

- вільно лічити від 1 до 10 і навпаки, виконувати арифметичні дії в межах 10;

- лічити в межах 10 порядковою та кількісною лічбою;

- добре володіти ножицями (різати, вирізати по контуру);

- володіти олівцем (без лінійки проводити вертикальні і горизонтальні лінії, малювати геометричні фігури, акуратно зафарбовувати, штрихувати, не виходячи за контури предметів);

- відтворювати зразок;

- працювати за правилом.

Чому шестирічна дитина не може займатися занадто довго?

    Згадайте себе у дитинстві. Як важко було висидіти цілий урок практично нерухомо, не промовивши жодного слова та ще й робити вигляд, що ти уважно слухаєш учителя. Особливості психіки шестирічної дитини такі, що їй просто необхідно постійно рухатись. Грамотні вчителі обов'язково роблять серед уроку кілька перерв-фізкультхвилинок, що дуже допомагають сконцентрувати дитячу увагу й позбавити фізичного напруження.

Адже дитина шести років не тільки страждає від тривалого сидіння за партою, вона ще й не може через свої вікові особливості довго концентрувати увагу. Тому тривалість занять не повинна перевищувати 15-20 хвилин, причому посередині заняття слід обов'язково зробити перерву й дати малюкові можливість пострибати та розім'ятися.

Післямова

     Велике значення має готовність сприймати дітей як особистостей. Це означає намагатися щиро реагувати на дитячі почуття, реакції та проблеми, так, як це прийнято в людському суспільстві. Діти - особистості, дорослі - теж. Нереально та безкорисно дорослим ігнорувати свої власні почуття або не брати в рахунок власну поведінку як елемент спілкування з дітьми.

Під час нашого спілкування з дітьми ми повинні бути гнучкими в методах і відкритими ідеям інших (хоча і ставлячись до них критично) і бажати продовжувати вчитися. Найкраща підготовка все ж не дає всіх можливих знань, навиків і розуміння, необхідних в різних ситуаціях з дітьми. Малятам, окрім усього іншого, потрібні любов, повага та увага дорослих, щоб вони у відповідь навчилися бути такими ж уважними. Діти заслуговують цієї уваги та будуть вчитися за прикладом дорослих серйозно слухати їх і віддавати їм свій час.  

Поради батькам майбутніх першокласників 

1. Поясність дитині, що дорослі ходять на роботу; для діток робота - дитсадочок, а для старших - школа. Розкажіть, що всі колись ходили до школи: і бабуся, і дідусь, і мама, і тато.

2. Дуже часто причина негативного ставлення дитини до школи криється у відношенні батьків. Батьки «заражують» дітей своїми хвилюваннями, побоюваннями і малюк починає сприймати школу як невідому загрозу. Налаштуйте дитину позитивно, розкажіть, що у неї з'явиться багато нових друзів, що кожен день вона буде дізнаватися багато цікавого. Згадайте веселі історії зі свого шкільного життя. Можна погратися у «Школу». Нехай учителем у цій грі буде мама чи бабуся, а дитина - учнем, а потім поміняйтесь ролями.

3. Разом з дитиною виберіть найкраще шкільне приладдя: ручки, пенали, зошити, олівці, рюкзак, пластилін, альбоми. Нехай дитина поміряє новеньку форму, відчує себе дорослим, склавши все у рюкзак.

4. Якщо дитина захоче помалювати в новому альбомі чи зошиті, або зліпити зі «шкільного» пластиліну динозаврика - не забороняйте їй.

5. Не акцентуйте увагу лише на навчанні. Дитинство у шість років не закінчується.